З 2009 року по сьогодні серія Plants vs. Zombies пройшла блискучий шлях від дрібної, але збіса захопливої іграшки для офісного планктону та їхніх тещ (моя теща, до речі, рубається у цю гру вже понад 5 років донині) до грандіозного мережевого побоїська для геть усіх. Сьогодні кульмінацією розвитку ідей Popcap стала Plants vs. Zombies: Garden Warfare 2, що піднімає війну зомбаків і будяків на ще вищий рівень.

Із першого рекламного ролика на минулорічній Е3 склалося враження, що Plants vs. Zombies: Garden Warfare 2 від попередниці відрізнятиметься лише трішки доповненим контентом. Насправді ж двієчка у назві іграшки стоїть цілком заслужено і ось чому…

Причина перша

На відміну від попередниці у сиквелі «Ґанкових війн» з’явилася певна подоба сюжету. Це невеличкий набір місій, розділений на 8 кампаній, що проходяться за якихось 3-4 години, якщо не квапитися. Проте, якщо ви самітник і мультиплеєрність ніяким боком вас не приваблює, то саме ці місії можуть стати однією з причин, чому слід придбати гру.

І страшно казати, але сюжет розкривається через діалоги! З варіантами вибору! А також через короткі текстові повідомлення від персонажів, що супроводжують вас на виконанні якогось бойового завдання.

Якщо коротко, то сюжет крутиться довкола цієї нескінченної війни між зомбаками і будяками. Ви можете або спробувати доєднатися до таємної організації L.E.A.F., що здійснює диверсії у тилу зомбаків, або ж повоювати за самих зомбаків і глянути на конфлікт очима кумедного стерва.

Причина друга

Іграшка стала ще доступнішою для ще ширшого кола гравців, а отже сервери ніколи не будуть порожніми. Наліпки, що були прекрасною вигадкою в оригінальній GW, стали ще доступніші — коштують дешевше, а заробити грошей тепер можна більше за менший час. Тому колекціонери будуть у захваті і зможуть зібрати повний комплект наліпок усіх костюмів усіх персонажів та скомбінувати неповторний образ бійця, якого запам’ятають полеглі воріженьки.

Самітники, як я вже казав, отримали сюжетний режим, а також можливість ходити у відносно захопливі кооперативні місії за участі мобів-напарників замість живих друзів. Грається цілком стерпно, особливо на вищих рівнях складності. Задоволення це приносить, а більше й не треба.

А майстри тактичних протистоянь зможуть розкрити свої таланти завдяки новим класам бійців. Наприклад, Троянда здатна вповільнювати ворогів чи обертати їх на цапів, а Помаранч уміє виставляти енергетичний щит та перетворювати на надмобільну кулю, яка вмить обійде будь-яке скупчення ворогів. У зомбаків же новими героями стали жвавий пірат та малюк, що викликає Титана з орбіти. На жаль це не додало суттєвої міці мертвякам у глобальному протистоянні. Взагалі існує чимало комбінацій персонажів, які у співпраці дадуть крутий ефект і перевагу над ворожими командами.

Причина третя

Насправді поціновувачі мультиплеєрних шутерів якраз найбільше і постраждали у Plants vs. Zombies: Garden Warfare 2, адже через феноменально низький поріг входження (якщо не враховувати захмарну вартість гри), у мультиплеєрі збирається такий набрід, який ніколи не чув про якісь взаємодії на мапі та тактичні бойові дії.

Проте, якщо ви шукаєте чистого, яскравого задоволення від „піу-піу-трах-бабах-що-це-було“, то Plants vs. Zombies: Garden Warfare 2 — це саме те, що треба. Наводься і стріляй, а з плином часу, може й помітиш, що у тебе ще якісь особливі навички — бах! — нова хвиля ейфорії. Ще по якомусь часі відкриєш новий образ для свого персонажа — ух ти! — знову тішишся і заходиш на новий режим. А коли вже здасться, що усе перепробував, раптом відкриваєш, що можна перейти у ворожий табір і отримати той самий комплект вражень але в іншому антуражі, з іншою мотивацією та з іншими можливостями персонажів.

Plants vs. Zombies: Garden Warfare 2 — це гра для абсолютно всіх, а особливо для тих, хто знають ціну веселощам і люблять просто погратися без особливої мети, а лише для відпочинку. І хоч вона збіса проста, у ній при бажанні, можна досягти високого рівня майстерності і натренувати власну команду винищувачів ворогів.